Сьогодні в Україні і світі відзначають Міжнародний день пам’яті жертв
Голокосту.
Він проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005
року, співавторами якої виступили 100 держав, в пам’ять про жертв нацистського
терору під час Другої світової війни. Україна на
державному рівні приєдналася до відзначення цієї міжнародної дати у 2012 році
(Постанова ВРУ від 5 липня 2011), хоч і була однією з шести країн-ініціаторів
прийняття оонівського документа.
Дата 27 січня
обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українсько-го фронту
звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау
неподалік польського Освенціма.
Голокост з
давньогрецької перекладається як «всеспалення» й означає система-тичне
переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і
колабораціоністами протягом 1933-1945 років. У ширшому розумінні, голокост –
систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної,
національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як
неповноцінних, шкідливих.
Офіційно
визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту,
з них від 2,2 до 2,5 мільйони на території колишнього Радянського Союзу,
значною мірою в Україні. Як відомо, одразу після окупації України нацисти
розгорнули широку мережу гетто (найбільшим було Львівське), а згодом почали
масово розстрі-лювати єврейське населення. Одними з найбільших і найвідоміших
були розстріли у Бабиному яру в Києві, але знищення євреїв України було
систематичними і повсюдними.
Світова
спільнота цього дня не тільки згадує жертв людиноненависницької по-літики, але й
засвідчує прагнення до боротьби з антисемітизмом, расизмом та всіма іншими
формами нетерпимості, які можуть призвести до цілеспрямованого насилля стосовно
окремої групи людей.
Джерело: Укрінформ
Немає коментарів:
Дописати коментар